Цефотаксим і Цефтріаксон – два антибіотики, що належать до групи цефалоспоринів. Обидва препарати широко застосовуються на лікування різних інфекцій, викликаних бактеріальним впливом. Однак, вони мають деякі відмінності, які можуть впливати на вибір між ними.
Цефтріаксон є сучаснішим препаратом і належить до нового покоління цефалоспоринів. Він має широкий спектр дії та ефективний проти багатьох видів бактерій. Цефтріаксон зазвичай призначається для лікування серйозних інфекцій, таких як пневмонія, сепсис, гострі інфекції шкіри та сечових шляхів. Препарат має тривалий період напіввиведення, тому його можна використовувати у поодиноких дозах протягом дня.
Цефотаксим, своєю чергою, також ефективний проти широкого спектру бактерій, проте він належить до старого покоління цефалоспоринів. Він має гарне проникнення в тканини і добре справляється з інфекціями, викликаними грамнегативними бактеріями. Цефотаксим зазвичай призначається для лікування інфекцій шлунково-кишкового тракту, сечових шляхів та шкіри.
Який із цих препаратів краще – цефотаксим чи Цефтріаксон? Вибір залежить від обставин. Якщо інфекція є серйозною і, можливо, загрожує життю пацієнта, то найімовірніше буде обраний Цефтріаксон. Однак для більш легких інфекцій, де ефективність та тривалість лікування не є критичними факторами, цефотаксим може бути більш підходящим вибором.
| Цефотаксим | Цефтріаксон | |
|---|---|---|
| Застосування | Застосовується для лікування інфекцій, викликаних чутливими до цефотаксиму мікроорганізмами, включаючи інфекції нижніх дихальних шляхів, сечових шляхів, шкіри та м'яких тканин, кісток та суглобів, жовчних шляхів, перитоніту та сепсису. | Застосовується для лікування інфекцій, викликаних чутливими до цефтріаксону мікроорганізмами, включаючи інфекції легень, середнього вуха, синусів, сечових шляхів, шкіри та м'якої тканини, кісток та суглобів, а також мозку та спинного мозку. |
| Дозування | Дозування залежить від типу та тяжкості інфекції. Зазвичай рекомендується застосовувати 1-2 г цефотаксиму кожні 8-12 годин внутрішньовенно або внутрішньом'язово. | Дозування залежить від типу та тяжкості інфекції. Зазвичай рекомендується застосовувати 1-2 г цефтріаксону щодня внутрішньовенно чи внутрішньом'язово. |
| Побічні ефекти | Можливі побічні ефекти включають алергічні реакції, діарею, нудоту, блювання, підвищення активності печінкових ферментів та зміни кровоносної системи. | Можливі побічні ефекти включають алергічні реакції, діарею, нудоту, блювання, зміни кровоносної системи, підвищення активності печінкових ферментів та дисфункцію жовчних шляхів. |
| Переваги | – Великий спектр дії – Висока ефективність – Гарна переносимість – Зручна схема прийому | – Великий спектр дії – Висока ефективність – Тривалий час дії – Зручна схема прийому |
| Недоліки | – Можливість розвитку резистентності мікроорганізмів – Ризик алергічних реакцій – Недостатня ефективність проти деяких штамів бактерій | – Висока ціна – Ризик алергічних реакцій – Ризик порушення функції нирок – Необхідність внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення |
Перевагою цефотаксиму в порівнянні з цефтріаксон є відсутність здатності витісняти білірубін зі зв'язку з альбумінами (Тому даний препарат кращий у новонароджених) і провокувати утворення біліарного сладжу, а також краща активність in vivo проти MSSA.
Який найсильніший антибіотик?
Пеніциліни – перші антимікробні препарати, отримані ще 1928 року з біологічної речовини (гриби Penicillium). Довго залишалися найпопулярнішим медикаментом на лікування інфекційних хвороб. Цефалоспорини – відносяться до групи найсильніших протимікробних засобів великого діапазону застосування.
Що сильніше Цеф 3 чи Цефтріаксон?
Незважаючи на те, що оригінальний препарат цефтріаксону зменшував зростання цього тест-організму на 2,5 мкг/мл, його МІК була вдвічі вищою, ніж значення МІК Цеф III® (2,5 мкг/мл проти 5 мкг/мл відповідно).
Які інфекції вбиває Цефтріаксон?
Цефтріаксон застосовується у разі тяжких хвороб: менінгіт, ранова інфекція, сепсис, ураження кісткової тканини, суглобів, кліщовий бореліоз – оскільки цей препарат сильніший.